Поверхневе постоброблення стопу Inconel 718, виготовленого за допомогою адитивного виробництва: селективне лазерне топлення
ВАСИЛЬЄВ М.О.$^{1}$, МОРДЮК Б.М.$^{1}$, ВОЛОШКО С.М.$^{2}$
$^1$Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, 03142 Київ, Україна
$^2$Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Берестейський просп., 37, 03056 Київ, Україна
Отримано 20.05.2024, остаточна версія 06.08.2024 Завантажити PDF
Анотація
В огляді розглянуто стоп Inconel 718 (IN718), який є суперстопом на основі ніклю та має широке застосування у промисловості завдяки своїм чудовим механічним властивостям навіть за підвищених температур через твердорозчинне зміцнення та дисперсійне зміцнення. Однак через надмірний знос інструменту, погану цілісність поверхні деталю, його високу твердість і низьку теплопровідність виготовлення готових виробів за допомогою традиційних методів оброблення істотно ускладнюється. Це є особливо нагальним для виробів складної конструкції. У зв’язку з цим наведено обґрунтування широкого використання сучасного адитивного виробництва (AM) для виготовлення виробів із IN718. Найпопулярнішим є метод АМ, заснований на технології селективного лазерного топлення (СЛТ), що уможливлює створення складних геометричних форм із чудовими властивостями матеріялу. Водночас металеві деталі, виготовлені методом СЛТ, страждають від надмірної залишкової поруватости, залишкового напруження розтягнення у поверхневому шарі й утворення відносно шерсткої поверхні. Крім того, успадковані поверхневі дефекти СЛТ можуть спричинити концентрацію напруження, щоб ініціювати тріщини, понижуючи втомну міцність надрукованих частин. Огляд зосереджено на виявленні потенційних комплексних рішень щодо фінішного оброблення поверхні, використовуваної з метою поліпшення шорсткости поверхні задля дотримання промислових вимог. Тому поліпшення властивостей поверхні деталів зі стопу IN718, надрукованих за допомогою СЛТ, стає особливо актуальним. Наразі розробляються різні технології оброблення поверхні для одержання очікуваної якости поверхні компонентів СЛТ. Було продемонстровано, що фінішне оброблення поверхні значно поліпшує зносостійкість, стійкість до корозії, збільшує довговічність, міцність на розрив металевих матеріялів. Таким чином, адаптація технологій постоброблення поверхні стає все більшою сферою інтересу в якості ефективного способу для поліпшення функціональности та терміну служби компонентів із СЛТ-друкованого стопу IN718. Метою огляду є аналіза основних результатів найбільш систематичних поточних досліджень наразі розвиненими методами постоброблення поверхні, спрямованого на поліпшення якости поверхневих структур і властивостей деталів з IN718, виготовлених методом СЛТ. Ці результати сприяють кращому розумінню ролі впливу різних параметрів на поліпшення поверхні під час постоброблення поверхні та зміни структурно-фазового стану, фізичних, хемічних і механічних властивостей. Наведено приклади результатів застосування ряду методів оброблення поверхні: лазерного полірування, механічного магнетного полірування, різання, шротоструменевого оброблення, піскоструминного оброблення, ультразвукового ударного оброблення, електрохемічного полірування.
Ключові слова: адитивне виробництво, лазерне топлення, стоп Інконель 718, властивості поверхні, рельєф, мікроструктура, твердість.
DOI: https://doi.org/10.15407/ufm.25.03.614
Citation: M.O. Vasylyev, B.M. Mordyuk, and S.M. Voloshko, Post-Processing of Inconel 718 Alloy Fabricated by Additive Manufacturing: Selective Laser Melting, Progress in Physics of Metals, 25, No. 3: 614–642 (2024)