Алітування металевих поверхонь електроіскровим леґуванням
В. Б. Тарельник$^1$, О. П. Гапонова$^2$, Н. В. Тарельник$^1$, О. М. Мисливченко$^3$
$^1$Сумський національний аграрний університет, вул. Герасима Кондратьєва, 160, 40021 Суми, Україна
$^2$Сумський державний університет, вул. Римського-Корсакова, 2, 40007 Суми, Україна
$^3$Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, вул. Омеляна Пріцака, 3, 03142 Київ, Україна
Отримано 26.01.2023; остаточна версія — 31.05.2023 Завантажити PDF
Анотація
Проаналізовано вплив параметрів електроіскрового леґування алюмінійовим електродом на якість (шерсткість, мікроструктуру покриття, його суцільність, фазовий склад і мікротвердість) алітованого шару, оцінено вплив методів фінішного оброблення після алітування, вивчено жаротривкість одержаних покриттів. Металографічний аналіз показав, що покриття складаються з трьох ділянок: «білого» шару, дифузійної зони й основного металу. Зі збільшенням енергії розряду зростають такі параметри якости поверхневого шару як товщина, мікротвердість «білого» шару та перехідної зони, шерсткість. Суцільність «білого» шару за енергії розряду Wp = 0,52 Дж є низькою (50–60%), з подальшим збільшенням енергії розряду зростає та за Wp = 6,8 Дж становить 100%. Збільшення енергії розряду під час електроіскрового леґування (ЕІЛ) приводить до змін хемічного та фазового складів шару: за низьких енергій розряду формується шар, що складається переважно з α-Fe й оксидів Алюмінію. Зі збільшенням Wp шар складається з інтерметалідів заліза й алюмінію, а також вільного алюмінію, що підтверджується даними локальної мікрорентґеноспектрального аналізу. Для практичного застосування можна рекомендувати процес алітування методом ЕІЛ з використанням режимів (енергія розряду в межах 4,6–6,8 Дж і продуктивність у 2,0–3,0 см2/хв), які забезпечують формування «білого» шару завтовшки у 70–130 мкм, мікротвердістю у 5000–7500 МПа, шорсткістю (Ra) у 6–9 мкм і суцільністю у 95–100%. З метою збільшення товщини алітованого шару рекомендовано на крицеву поверхню попередньо наносити консистентну речовину, що містить алюмінійову пудру і, не чекаючи її висихання, проводити ЕІЛ алюмінійовим електродом. Тоді суцільність покриття складає 100%, товщина шару — до 200 мкм, мікротвердість — 4500 МПа. У роботі представлено результати дослідження параметрів якости багатокомпонентних алюмінійвмісних покриттів систем Al–S, Al–C–S, Al–C–B. Заміна алюмінійового електроду на графітовий призводить до пониження товщини та суцільности «білого» шару, відповідно, до 50 мкм і 30%. У свою чергу, мікротвердість на поверхні підвищується до 9000 МПа. Додавання до консистентної речовини 0,7 Бору приводить до збільшення товщини та суцільности «білого» шару, відповідно, до 60 мкм і 70%. Мікротвердість на поверхні збільшується до 12000 МПа. З метою пониження шерсткости поверхневого шару задля одержання суцільних покриттів рекомендується проводити ЕІЛ алюмінійовим електродом, але на менших режимах.
Ключові слова: електроіскрове леґування, покриття, алітування, мікротвердість, суцільність, шерсткість, структура, рентґеноструктурний аналіз, рентґеноспектральний аналіз.
Citation: V. B. Tarelnyk, O. P. Gaponova, N. V. Tarelnyk, and O. M. Myslyvchenko, Aluminizing of Metal Surfaces by Electric-Spark Alloying, Progress in Physics of Metals, 24, No. 2: 282–318 (2023); https://doi.org/10.15407/ufm.24.02.282