Умови одержання металічних стекол та суто аморфних матеріялів
О. Б. Лисенко$^1$, І. В. Загорулько$^2$, Т. В. Калініна$^1$
$^1$Дніпровський державний технічний університет, вул. Дніпробудівська, 2, 51918 Кам’янське, Україна
$^2$Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, 03142 Київ, Україна
Отримано 23.07.2019; остаточний варіант — 18.03.2020 Завантажити PDF
Анотація
Виконано огляд літературних даних з проблеми формування невпорядкованих структурних станів при швидкому охолодженні металевих розтопів. Новизна авторського підходу полягає в тому, що, окрім загальновживаного моделю металевих стекол (МС), які в структурному відношенні являють собою аморфно-нанокристалічні композити, аналізуються умови фіксації однофазних аморфних структур, позбавлених включень кристалічної складової. Розглянуто критерії схильности розтопів до некристалічного твердіння: «глибокої евтектики», термодинамічні, структурні (топологічні), фізико-хемічні та кінетичні. Особливу увагу приділено роботам, в яких критичні значення товщини та швидкости охолодження розтопів, що забезпечують формування МС, визначають шляхом узгодженого розв’язання теплової та кінетичної задач, сформульованих стосовно процесу гартування з рідкого стану (ГРС). Показано, що використання моделю ефективних швидкостей зародження та росту кристалів у дослідженнях кінетики масової кристалізації уможливлює аналізувати складні перетворення, що здійснюються за умов конкуренції декількох кристалічних фаз і/або механізмів перетворення, а також спрощує розрахунки параметрів мікроструктури продуктів ГРС. Надано детальну характеристику запропонованої авторами термокінетичної аналізи умов аморфізації металевих розтопів. Доведено, що ймовірність формування структури металевих стекол, перш за все, визначається швидкістю росту кристалів, величина якої контролюється відношенням ріжниці вільних енергій рідкої та кристалічної фаз Δ$G_V$ до в’язкости η розтопу. Визначено інтервали значень критерію Δ$G_V$/η для матеріялів чотирьох груп із істотно різною здатністю до склоутворення. Заключний розділ місить результати розрахункової аналізи умов пригнічення процесів зародкування та фіксації суто аморфних структурних станів. За даними відповідних літературних джерел показано, що реальну перспективу одержання повністю аморфних структур демонструють лише стопи, що тверднуть у вигляді МС при литті у металеву виливницю. Зроблено висновок, що головними чинниками, які підвищують ймовірність щодо абсолютної аморфізації, є відносно низькі (до 10$^{20}$ м$^{–3}$·с$^{–1}$) значення стаціонарної частоти утворення центрів кристалізації й яскраво виражена тенденція уповільнення процесів зародження з ростом швидкости охолодження розтопів.
Ключові слова: гартування з рідкого стану, критерії схильности до аморфізації, металеві стекла, суто аморфні стани, моделі нерівноважної кристалізації, швидкість росту кристалів, частота зародкоутворення.
Citation: O. B. Lysenko, I. V. Zagorulko, and T. V. Kalinina, Conditions for the Fabrication of Metallic Glasses and Truly Amorphous Materials, Progress in Physics of Metals, 21, No. 1: 102–135 (2020); doi: 10.15407/ufm.21.01.102