Якість литва є чинником досконалости для міряння успішности лиття металу. Однією зі спроб одержати високоякісний ливарний продукт є визначення якости використовуваної формовки у піскувато-глинистої суміші. Ідентифікація якости формування піскувато-глинистої суміші визначається такими характеристиками як твердість, міцність на зсув, розтяг та проникність. У цій статті розглядаються пояснення міцности формовки з піску з композиційною зміною типу зв’язувального: (1) формування з піску, бентоніту, золи виносу та води; (2) пісок виверження гори Келуд, бентоніт і вода; (3) пісок виверження гори Келуд, бруд Сідоарджо та вода; (4) пісок виверження гори Келуд, портландцемент і вода; (5) пісок, вулканічний попіл і вода; (6) зелений пісок, бентоніт, летюча зола та вода; (7) пісок із Маланґу, бентоніт, пудри з тапіоки та саґо; (8) пісок для формовки, бентоніт, портландцемент і вода. Кокільне лиття за високого тиску (зазвичай відоме в англійській літературі як rheo-HPDC) є новим методом лиття у виробництві якісних ливарних виробів. Зростаючий попит на ринку стимулює розробку нової технології, за допомогою якої можна виробляти виливки з чудовими механічними властивостями, хорошою мікроструктурою та незначними дефектами литва. Метод кокільного лиття під високим тиском, що є вдосконаленим способом виливання в кокіль, можна розглядати як розумну технологію виготовляння, оскільки вона узагальнює технологію напівтвердого металу, яка враховує правильне приготування суспензії. Процес приготування гноївки постійно вдосконалюється, і новітнім методом готування є метод самозабруднення. У даній оглядовій статті обговорюються процедура, механізм, розроблення та якість продукції лиття в піскову форму з використанням нових зв’язувальних, а також методи лиття у кокіль за високого тиску.