У запропонованому моделю в термінах сучасних уявлень механіки і фізики твердого тіла та фізики металів розглядаються особливості поведінки дефектів моно- та полікристалічних станів металевих матеріялів в умовах всебічного гідростатичного стискання при наявності в них двох типів модельних концентраторів напружень — вилучення та втілення, які є аналогами більшости концентраторів, присутніх у реальних виробах. Демонструється послідовність процесів релаксації у вершинах концентраторів, зміна їх кількости та потужности, залежно від тиску та стійкости у зразках кулястої форми із зазначенням вірогідних критичних точок у досліджених станах матеріялів на осі тиску з визначенням відмінностей у темпах зростання та релаксації напружень у вершинах, що реґламентують дію відповідних механізмів. Критичні точки на осі тиску обмежують як в моно-, так і в полікристалічному станах інтервали сумісної дії вакансійного та дислокаційного механізмів пластичної релаксації з переходом за подальшого підвищення тиску до накопичення лише точкових дефектів втілення. Вони сприяють значному зростанню потенціяльної енергії атомів в умовах пружнього зменшення параметра кристалічної ґратниці, яке стається в найближчому оточенні концентратора втілення з темпом, що випереджає подібні зміни в разі його відсутности. Розглянуто особливості участі концентраторів у формуванні гідродинамічного стану матеріялів. Модель уможливлює пояснювати більшість експериментальних результатів, пов’язаних з поведінкою механічних властивостей матеріялів після їх оброблення тиском в умовах всебічного стискання, а також передбачає можливість формування нових структурних станів за умов швидкого зменшення тиску від певного критичного значення.