Методами сучасного фізичного матеріялознавства виконано аналізу структурно-фазових станів, трибологічних і механічних властивостей доевтектичного силуміну, що піддається електронно-пучковому обробленню (ЕПО) за наступних параметрів пучка: густина енергії — 10–35 Дж/см$^{2}$, тривалість імпульсу — 10 мкс, кількість імпульсів — 3, частота проходження — 0,3 Гц. У початковому стані структуру силуміну сформовано зернами твердого розчину на основі алюмінію, зернами евтектики, включеннями кремнію й інтерметалідів різної форми та розмірів. ЕПО з густиною енергії у 20–35 Дж/см$^{2}$ приводить до топлення поверхневого шару, розчинення включень кремнію й інтерметалідів, формування структури високошвидкісної коміркової кристалізації, повторного виділення частинок другої фази субмікронанорозмірного діяпазону. Середній розмір осередків кристалізації — 0,3–0,5 мкм у поверхні опромінення та 0,4–0,8 мкм на нижній межі шару з комірчастою структурою. Виконано аналізу ґрадієнтних структурно-фазових станів на глибині до 120 мкм. В шарі, розташованому на глибині понад 15 мкм, виявлено формування субмікронних зерен пластинчастої евтектики. Поперечні розміри пластин евтектики змінюються в межах від 25 нм до 50 нм. Показано, що нанотвердість опроміненого силуміну змінюється немонотонним чином, сягаючи максимального значення, що перевищує твердість вихідного стану приблизно в 4 рази на глибині близько 30 мкм. В шарі, прилеглому до поверхні опромінення (тобто розташованому на глибині близько 5 мкм), величина твердости перевищує твердість литого силуміну приблизно в 1,6 рази. Надано фізичну інтерпретацію спостережуваних змін структури та властивостей при опроміненні.