В оглядовій статті аналізуються результати досліджень закономірностей і особливостей вторинної йонної емісії при бомбардуванні металевих поверхонь найлегшими йонами — протонами, що мають найнижчі коефіцієнти розпорошення і, отже, спричинюють мінімальну ерозію досліджуваної поверхні. Інтерес до вивчення закономірностей та особливостей протонної мас-спектрометрії зумовлено пошуком нових фізичних можливостей підвищення виходу вторинних йонів з метою поліпшення аналітичних характеристик методи мас-спектрометрії вторинних йонів. У роботі наведено результати порівняльного систематичного дослідження процесів емісії вторинних йонів перехідних металів, бінарних стопів і сполук, що відрізняються електронною структурою, фазовим і стехіометричним складами, при бомбардуванні протонами та йонами Арґону. Достовірно встановлено, що процеси вторинної йонної емісії при бомбардуванні протонами мають основні закономірності, виявлені при бомбардуванні йонами інертних газів, у частині залежности від атомового номеру металів і концентраційних співвідношень у бінарних стопах і сполуках, але принципово відрізняються аномально високою ймовірністю йонізації частинок, розпорошених з металевих мішеней. Показано, що в разі бомбардування протонами багатокомпонентних мішеней спостерігається зменшення структурних, фазових та інших матричних ефектів, істотних при бомбардуванні йонами інертних газів. Ефекти посилення вторинної йонної емісії під впливом адсорбції та імплантації Гідрогену з бомбардувального пучка протонів пов’язано з утворенням поверхневих зв’язків $Me$–H і кількісно пояснено в рамках моделів, що враховують розрив хемічних зв’язків атомів металу й адсорбату в процесі розпорошення та подальшої йонізації розпорошуваних атомів металу.