В роботі на підставі узагальнень сучасних уявлень про закономірності формування властивостей моно- і полікристалічних матеріялів у межах відомих механізмів росту і релаксації напружень у вершинах концентраторів залежно від швидкости зміни прикладеного макроскопічного зусилля запропоновано модель, що дозволяє зв’язати характер поведінки їх механічних властивостей із зміною числа і потужности концентраторів напружень в усьому інтервалі розмірів параметрів їх структурних елементів. Розглянуто можливість використання Д’Алямберового принципу для опису пластичної деформації в термінах сучасних уявлень фізики металів про механізми її реалізації. При цьому точками взаємодії між частинами зразка або елементами його структури запропоновано вважати вершини концентраторів напружень. Визначено залежність діючої їх кількости від швидкости деформації, а також вказано особливості зміни темпу зростання напружень у вершинах концентраторів від їх кількости та потужности. В рамках Д’Алямберового принципу пластичну деформацію представлено у вигляді двох явищ, що розвиваються, – росту напружень у вершинах концентраторів на мікрорівні в процесі вибору найбільш послабленого перетину зразка та їхньої релаксації при втраті його механічної стійкости на макрорівні. Вказано на визначальну роль кількости концентраторів, їх виду та потужности в формуванні механічних властивостей.