У рамках наближень самоузгодженого (СУП) та середнього самоузгодженого (ССУП) полів, метод статичних концентраційних хвиль (СКХ) і статики ґратниці Мацубари—Канзакі—Кривоглаза, на основі сучасних дифракційних даних стосовно когерентного та дифузного розсіяння випромінення у (не)впорядкованих стопах ГЦК-Ni—Fe в широкій концентраційно-температурній області, а також за даними незалежних магнетних мірянь виконано систематичну параметризацію та кількісний розрахунок енергій «парних» міжатомових взаємодій різної природи (а саме, «прямих» близькосяжних «електрохемічного» й магнетного внесків, а також непрямої далекосяжної «деформаційної» взаємодії) із врахуванням їх концентраційної і температурної залежностей. Недвозначно показано, що більшість значень параметрів «електрохемічних» взаємодій компонентів, наведених у спеціялізованій науковій літературі, яких було оцінено із застосуванням відомих «першопринципних» та напівфеноменологічних обчислювальних методологій, на жаль, не задовольняють загальним правилам симетрії енергій «змішання» (в оберненому й прямому просторах), а отже й симетрії експериментально спостережуваних фаз, атомовоупорядкованих за надструктурними типами L1$_{2}$-Ni$_{3}$Fe, L1$_{0}$-NiFe або L1$_{2}$-Fe$_{3}$Ni. В усій температурно-концентраційній області стопів ГЦК-Ni—Fe енергія «деформаційної» взаємодії є анізотропною, далекосяжною і квазиосцилівною функцією віддалі між домішковими атомами, розчиненими в основному ГЦК-кристалі. Спільний «парамагнетний» («електрохемічний» + «деформаційний») внесок у енергію «змішання» суттєво залежить від концентрації атомів Fe, а мінімум його Фур’є-компоненти з хвильовим вектором $k_\Gamma (0 0 0)$ лежить в інварному інтервалі складів стопів Ni—Fe. Температурна залежність повної енергії «змішання» в основному обумовлюється суттєвою температурною залежністю її магнетної складової; тому втрачає свою розрахункову необхідність (та й фізичну доцільність) урахування ефектів багаточастинкових взаємодій і міжатомових кореляцій заміщення для аналізи мікроструктури, що розвивається через атомове впорядкування та (або) твердофазний розпад стопів ГЦК-Ni−Fe. Як і очікувалося, оцінені в рамках наближення ССУП енергетичні параметри «обмінних» взаємодій у першій координаційній сфері $J_{NiNi}(r_{I})$ та $J_{NiFe}(r_{I})$ відповідають феромагнетному характеру взаємодій між магнетними моментами у атомових парах Ni—Ni й Ni—Fe, а $J_{FeFe}(r_{I})$ – антиферомагнетному характеру взаємодії між магнетними моментами у атомових парах Fe—Fe.