Спонтанне фрагментування металів в області фазових перетворень
В. П. Майборода$^{1}$, А. П. Шпак$^{2}$, Ю. А. Куницький$^{3}$
$^1$Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, вул. Академіка Кржижановського, 3, 03142 Київ, Україна
$^2$Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, 03142 Київ, Україна
$^3$Технічний центр НАН України, вул. Покровська, 13, 04070 Київ, Україна
Отримана: 03.06.2003. Завантажити: PDF
Наводяться дані про зміни когезійних енергій (на 1–2%) в ОЦК- і ГЦК-фазах заліза та міді при збільшенні параметрів граток до значень, що відповідають стадії передплавління. З урахуванням схованої теплоти плавлення ці зміни складають 4–5% і свідчать про відсутність фізичних причин для поатомного розупорядкування розплаву. Різка залежність когезійної енергії від параметрів гратки призводить до виникнення великих напружень (у порівнянні з міцністними характеристиками і напруженнями Пайєрлса). Цей процес при нагріванні кристалів до температур, що перевищують у 1,5–2 рази дебаївські, призводить до множинного народження дислокацій, а їх полігонізація — до спонтанного фрагментування структури. Оборотність цього явища при охолодженні свідчить про те, що термічно активовані полігональні процеси відображають виникнення нового ступеня вільності руху атомів при термічній активації твердих тіл. Результати структурних досліджень металів (in situ) охоплюють криогенні температури, стадії передплавлення, плавлення, нагріву розплаву і затвердіння. Охолодження заліза і хрому до температур $\leq 140$ К призводить до спонтанного фрагментування їх зерен. Процес супроводжується виникненням двійників і утворенням витягнутих комірчастих дислокаційних структур. Нагрівання плівок чистих металів (Fe, Cu, Ni, Ag і Au) вище температури Дебая призводить до початку спонтанного фрагментування зерен. При подальшому підвищенні температури до стадії передплавлення фрагментування підсилюється, а щільність дислокацій досягає величин $\sim 10^{11}$ см$^2$. Перехід металів в межах області схованої теплоти плавлення супроводжується кластерним фрагментуванням на блоки когерентного розсіювання величиною $\sim 3–5$ нм. Процес супроводжується виникненням явища коалесценції і посиленням броунівської рухливості структурних фрагментів розплаву. В ущільненому стані така система була б подібна до сильнодеформованої зі щільністю дислокацій $\sim 10^{13}$ см$^2$. Сильно нагрітий розплав є розупорядкованим до кластера. Течія розплаву призводить до його розшарування на структурні поліфрагменти, що успадковуються при затвердінні. Початкова стадія затвердіння супроводжується збільшенням на порядок (і більше) кількості кристалічних нанофрагментів, що зіставляється зі зниженням щільності дислокацій на два (і більше) порядки ($\leq 10^{11}$ см$^2$). Наступне зменшення температури призводить до росту наноструктурних фрагментів.
Ключові слова: фрагментування, розплав, кластер, розшарування, наноструктура.
PACS: 61.25.Mv, 61.46.+w, 61.50.Lt, 61.72.Ff, 61.72.Mm, 81.07.Bc
Citation: V. P. Majboroda, A. P. Shpak, and Yu. A. Kunitskiy, Spontaneous Fragmentation of Metals in Range of Phase Transformations, Usp. Fiz. Met., 4, No. 3: 123—233 (2003) (in Russian), doi: 10.15407/ufm.04.03.123