В огляді наведено дослідження, які вивчають вплив леґувальних елементів Cu, Ti та C на структуру та властивості постійних магнетів Nd–Fe–B, одержаних як порошковою методою, так і компактуванням продуктів гартування з рідкого стану. Мідь від 1 до 4 ат.% вводилася у стоп Nd$_{16}$Fe$_{76-х}$B$_{8}$Cu$_{х}$ ($х = 1–4$ ат.%). Коерцитивна сила $H_{ci}$ та потокозчеплення $W$ магнетів за збільшення вмісту міді до 2 ат.% зростають ($H_{ci}$ — до 1260 кА/м, $W$ — до 58,9 МВб); у той же час $B_{r}$ знижується від 1,25 Тл до 1,15 Тл. Порошки Cu, Ti та C змішували з порошками стопу Fe$_{76}$Nd$_{16}$B$_{8}$: 0,1– 0,2 ат.% вуглецю, 1,3 ат.% титану, 0,13 ат.% міді. Після спікання за 1373 К та відпалу за 923 К одержали анізотропні магнети з $H_{ci}$ від 1260 кА/м до 1465 кА/м. Стопи Nd$_{15,2}$Fe$_{75,4-х}$C$_{х}$B$_{6,7}$Cu$_{1,3}$Ті$_{1,3}$ ($х = 0,1–1,0$ ат.%) піддавалися гартуванню з рідкого стану. Одержані лусочки містять аморфну фазу та фази Nd$_{2}$Fe$_{14}$В і NdCu$_2$. Магнетопласти, виготовлені з використанням лусочок, мають $H_{ci}$ до 1400 кА/м при $B_{r} = 0,5$ Тл. Дослідили вплив зовнішнього тиску при спіканні на властивості компактів. Лусочки поміщали в прес-форму, стискали під пресом (0,5–12 МПа). За рахунок різниці коефіцієнтів лінійного розширення болтів і прес-форми створювався тиск на зразок, який, згідно з розрахунками, може сягати 0,9 ГПа при спіканні. Встановлено, що зниження температури спікання від 1323 К до 1013 К призводить до утворення нанорозмірних (< 0,05мкм) частинок фази NdCu$_{2}$, які гальмують зміщення меж доменів, і при цьому $H_{ci}$ компактів зростає від 200 до 1350 кА/м.